ЗАЙМЕННИК
Займенник- це частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? (ніщо, вони, той, всякий, стільки).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЗАЙМЕННИКІВ
У реченні займенник може бути тим же членом речення, що й іменник, прикметник, числівник:
підметом (вчора я ходив у школу; ми просто йшли; хтось зазирнув у вікно);
означенням (зараз розповім про свої плани; ці дівчатка не з нашого класу);
додатком (трохи заробив собі грошей; щось тебе не бачу);
обставиною (всі зібралися коло вчителя; розуміння шукайте в собі);
іменною частиною складного присудка (щось ти сьогодні ніякий).РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Займенники за своїм лексичним значенням і морфологічними ознаками поділяються на дев’ять розрядів:
| особові | я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони |
| зворотний | себе |
| питальні | що? хто? скільки? який? чий? котрий? |
| відносні | ті ж питальні, але без знаку питання |
| присвійні | мій, твій, наш, ваш; його, її, їхній, свій); |
| вказівні | цей, оцей, сей, той, стільки, такий, отакий |
| означальні | весь, всякий, сам, кожний, самий, інший |
| неозначені | абихто, абищо, будь-який, скільки-небудь |
| заперечні | ніщо, ніякий, нічий, аніхто, аніщо, аніякий, |
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЗАЙМЕННИКА
Головні морфологічні ознаки займенника - це:
рід (якщо є): |
| чоловічий жіночий середній | він, котрий, мій, анічий, наш вона, котра, моя, анічия, наша воно, котре, моє, анічиє, наше |
число (якщо є): |
| однина множина | весь, вся, все всі | цей ці |
відмінок: |
| називний родовий давальний знахідний орудний місцевий | хто кого кому кого ким (на)кому, на кім | твій твого твоєму твій (твого) твоїм (на)твоєму, твоїм |
| |
Займенники мають словозмінну морфологічну ознаку відмінка (хто- кого, кому, ким, (на) кому).
Займенники, співвідносні з прикметниками, можуть мати, крім відмінка, ще й словозмінні морфологічні ознаки роду та числа (чий- чия, чиє, чиї).
ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ
Особові займенники вказують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Особові займенники змінюються за числами і відмінками; займенник він змінюється також за родами.
Особовий займенник я вказує на розповідача (я це повинен сказати).
Займенник ти вказує на особу, до якої звертається розповідач (а ти не брав моїх зошитів?)
Займенник ми вказує на те, що розповідач об’єднує себе ще з кимось, напр., розповідає про себе і своїх друзів чи знайомих (ми вчора були у лісі).
Займенник ви вказує на осіб, до яких звертається розповідач (ви хіба про це не чули?).
Займенники він, вона, воно вказує на особу, яка не приймає участі у розмові або на предмет, про який іде мова (вона добре підготувалася до уроку; воно було дуже смачне).
Займенник вони вказує на деяку кількість осіб, що також не беруть участі у розмові або на предмети, про які розповідає оповідач (вони довго ще будуть над цим думати; вони зовсім не коштовні).
Займенник він співвідноситься з іменниками чоловічого роду, вона- з іменниками жіночого роду, воно- з іменниками середнього роду, займенник вониспіввідноситься з іменниками всіх чотирьох родів у множині (він піднявся; вона підійшла; воно стрибнуло; всі вони- гарні люди);
ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ
Одні займенники змінюються за відмінками, як іменники (хто, він, що, я), інші- за родами, числами і відмінками, як прикметники (нічий, ваш, деякий).
Займенники скільки, стільки змінюються за відмінками, як числівник два.
Відмінювання особових займенників відбувається за такою схемою:
ОДНИНА
МНОЖИНА
ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК
Зворотній займенник себе вказує на того, хто виконує дію. Він не має ані роду, ані числа і називного відмінка; змінюється за відмінками.
Зворотній займенник може бути віднесений до будь-якої особи, однієї чи багатьох (батько сам себе не впізнав; я себе дуже добре тепер розумію; хлопці побачилисебе у цьому списку).
У реченні зворотний займенник виступає додатком, інколи- обставиною (я сам на себе не схожий; навіть не уявляю собі, як би я жив далі; нічого під собою не бачу).
Відмінювання зворотнього займенника себе відбувається за такою схемою:
ПИТАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ
Питальні займенники містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (чий? який? котрий?), кількість (скільки?).
Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками; чий, який, котрий- за родами, числами і відмінками, як прикметники.
Займенники котрий, який (яка, яке, які) відмінюються, як прикметники твердої групи:
Українська мова — це мова українського народу, одна з істотних ознак нації, яка виконує об’єднувальну функцію для всіх етнічних українців незалежно від місця їхнього проживання, виступає засобом спілкування між ними, насамперед, звичайно, в Україні. Отже, поняття „українська мова” означає назву засобу комунікації (спілкування), а також найменування об’єкту наукових досліджень і відповідної навчальної дисципліни. Це поняття охоплює всі різновиди мови, що ними користуються люди: діалекти, говори, говірки, жаргони, арго, сленг, літературну мову тощо.