Українська мова — це мова українського народу, одна з істотних ознак нації, яка виконує об’єднувальну функцію для всіх етнічних українців незалежно від місця їхнього проживання, виступає засобом спілкування між ними, насамперед, звичайно, в Україні. Отже, поняття „українська мова” означає назву засобу комунікації (спілкування), а також найменування об’єкту наукових досліджень і відповідної навчальної дисципліни. Це поняття охоплює всі різновиди мови, що ними користуються люди: діалекти, говори, говірки, жаргони, арго, сленг, літературну мову тощо.
Інколи вигуки можуть навіть заміняти собою цілі речення ("Охо-хо…"- позітхнув батько).
Вигуки розділяються на такі групи:
ЕМОЦІЙНІ, СПОНУКАЛЬНІ, ЕТИКЕТУ І ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ ВИГУКИ
За значенням вигуки поділяються на чотири розряди:
емоційні | о! на! ой! ех! овва! от тобі і на! |
спонукальні | агов! гей! геть! киць- киць! тпру! |
етикету | прощай, спасибі, перепрошую |
звуконаслідувальні | гав-гав! кукаріку! хрясь! цок-цок! |
До похідних належать також вигукові фразеологізми (от тобі і маєш! матінко моя рідна! боронь боже!)
- Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.
- Визначте розряд за значенням: вигук емоційний, волевиявлення, мовного етикету чи звуконаслідувальне слово.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
Джерело : http://ukr-mova.at.ua/index/viguk/0-21