Українська мова — це мова українського народу, одна з істотних ознак нації, яка виконує об’єднувальну функцію для всіх етнічних українців незалежно від місця їхнього проживання, виступає засобом спілкування між ними, насамперед, звичайно, в Україні. Отже, поняття „українська мова” означає назву засобу комунікації (спілкування), а також найменування об’єкту наукових досліджень і відповідної навчальної дисципліни. Це поняття охоплює всі різновиди мови, що ними користуються люди: діалекти, говори, говірки, жаргони, арго, сленг, літературну мову тощо.
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄПРИСЛІВНИКА
За більшістю ознак дієприслівник відносять до дієслівних форм.
Дієприслівник має ознаки дієслова і прислівника. З дієсловом він має такі спільні ознаки:
- керує іменником або займенником (працюючи з ними; їдучі машиною);
- утворюється від дієслівних основ (прийти® прийшовши);
- зберігає вид того дієслова, від якого утворений (доконаний: посміхнувся® посміхнувшись; недоконаний: посміхався® посміхаючись);
- має з дієсловом близьке значення (ідучи дорогою- йти дорогою).
З прислівником дієприслівник має такі спільні ознаки:
перехідні: неперехідні: | беручи (що?), вітаючи (кого?) |
доконаний вид недоконаний вид | взувши, передпочивши |
минулий | сказавши, бігши |
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ДІЄПРИСЛІВНИКІВ
- Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.
- Визначте морфологічні ознаки: вид.
- Визначте синтаксичну роль слова.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).