ДІЄПРИСЛІВНИК
Дієприслівник- це незмінювана дієслівна форма, що виражає додаткову дію, пояснюючи в реченні основне дієслово- присудок і відповідає на питання що роблячи?що зробивши? (засипаючи, схопивши, читаючи).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄПРИСЛІВНИКА
У реченні дієприслівник пов’язується з тим іменником, що й дієслово- присудок, і виступає у ролі обставини часу, причини, мети, умови чи способу дії (Не знаючи броду- не лізь у воду- не лізь у воду за якої умови?- не знаючи броду; Засипаючи, він почув раптом голос- почув коли?- засипаючи).
Дієприслівник разом із залежними від нього словами створює дієприслівниковий зворот. Дієприслівниковий зворот у реченні виступає обставиною (Пірнувши у пітьму і безодню небуття, Олексій зосередився).
За більшістю ознак дієприслівник відносять до дієслівних форм.
ІНШІ ОЗНАКИ ДІЄПРИСЛІВНИКА
Дієприслівник має ознаки дієслова і прислівника. З дієсловом він має такі спільні ознаки:
З прислівником дієприслівник має такі спільні ознаки:
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ДІЄПРИСЛІВНИКІВ
- Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.
- Визначте морфологічні ознаки: вид.
- Визначте синтаксичну роль слова.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).