ЧАСИ ДІЄСЛІВ
Дієслова можуть вживатися у минулому, теперішньому чи майбутньому часі. Час дієслова вказує на те, коли відбувалася, відбувається чи буде відбуватися дія:
Минулий час означає дію, яка колись відбувалася або вже відбулася.
Теперішній час означає дію, яка відбувається в час мовлення або постійно.
Майбутній час означає дію, яка відбуватиметься у майбутньому.
Дієслова минулого часу змінюються за числами (хотів, хотіли), а в однині і за родами (хотів, хотіла, хотіло). Вони можуть бути як доконаного (покохав, приїхав), так і недоконаного виду (кохав, їхав).
У чоловічому роді виступає суфікс -в- (ходив, гуляв) і нульове закінчення або немає суфікса і нульове закінчення (віз, ніс); у жіночому, середньому роді і в множині- суфікс -л- і закінчення -а- (була, їла), -о- (хотіло, могло), -и- (росли, могли).
Дієслова теперішнього часу завжди недоконаного виду і змінюються за особами і числами (чую, чуєш, чуємо, чуєте, чує, чують)
Дієслова майбутнього часу мають три форми: просту доконаного виду (зберу, посаджу), просту недоконаного виду (збиратиму, садитиму) і складену недоконаного виду (буду збирати, буду садити).
Дієслова майбутнього часу змінюються за числами і особами (купуватиму, купуватимеш, купуватимете, купуватиме, купуватимуть).
ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛІВ
Зміна дієслів за особами, часами і числами називається дієвідмінюванням.За типом відмінювання дієслова поділяються на дієслова 1-ої і 2-ої дієвідмін:
Практично 1-а і 2-а дієвідміни поділяються за закінченням 3-ої особи множини теперішнього часу, тобто до 1-ої дієвідміни належать дієслова, які у 3-ії особі множини мають закінчення -уть, -ють (думають, хочуть, переживають), до 2-ої дієвідміни- закінчення -ать, -ять (сушать, варять).
Голосні звуки [е], [є] та [и] (ї) в закінченнях дієслів, за якими розрізняються дієвідміни, називають тематичними голосними (шиєш, шиємо; стоїш, стоїмо).
До 1-ої дієвідміни належать дієслова:
- з основою на -оро-, -оло- (полоти, бороти, колоти);
- з односкладовою основою (бити, лити, пити);
- з суфіксами -ува-, -ну-, -і-, -а-, які в особових формах не випадають (крикнути, грати, перезимувати);
- з основою на приголосний (берегти, могти, нести);
- дієслова іржати, ревіти, сопіти, гудіти, хотіти.
Дієслова 1-ої дієвідміни відмінюються так:
. До 2-ої дієвідміни належать дієслова:
Дієслова 2-ої дієвідміни відмінюються так:
Окрему групу складають дієслова їсти, бути, дати і вісти (в сучасній мові вживається лише з префіксами: розповісти, відповісти та ін.):
Від дієслова бути вживається лише форма є (втім, інколи в поетичній мові зустрічаються єсть- для першої і третьої особи однини, а також суть- для третьої особи множини)
ІНФІНІТИВ
Інфінітив (початкова форма дієслова; неозначена форма)- це форма дієслова, яка означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду (хотіти, йти, плакати).
Неозначена форма дієслова вживається тоді, коли треба назвати дію взагалі, безвідносно до того, хто її виконує і коли ("Мовчати!"- несподівано навіть для себе самої сказала Марія).
Інфінітів закінчується на -ти або -ть (Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну мати вибирати (В.Симоненко).
Дієслова у формі інфінітіва бувають недоконаного і доконаного виду (йти- дійти, стучати- стукнути).
У двоскладовому реченні неозначена форма дієслова може виступати у функції будь-якого члена речення:
У безособовому реченні неозначена форма дієслова найчастіше виступає у ролі головного члена речення (Повірити у це було неможливо; Нічого не можна вжеповернути).
ДВІ ОСНОВИ ДІЄСЛОВА
Дієслівні форми творяться за допомогою закінчень або граматичних суфіксів від двох основ:
основа | приклади |
основа інфінітива (минулого часу) | робити, їхати, мовчати, висіти, закапувати, зеленіти, чекати |
основа теперішнього (майбутнього) часу | роблять, їдуть, мовчать, висять, закапують, зеленіють, чекають |
Основа інфінітива виділяється в неозначеній формі дієслова після відкидання -ти (виправда-ти, шука-ти, гукну-ти).
Основа теперішнього часу (а в дієсловах доконаного виду- майбутнього) виділяється у формі третьої особи множини теперішнього (або майбутнього) часу після відкидання закінчення -уть (-ють), -ать (-ять): вед-уть, гука-ють, леж-ать, сто-ять.
Від основи інфінітива творяться:
Від основи теперішнього (майбутнього) часу творяться:
БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА
Безособові дієслова- особлива форма дієслова, що означає дію без відношення до будь-якої особи (темніє, щастить, дніє).
Безособові дієслова означають фізичний або психічний стан людини та явища природи.
Особливістю безособових дієслів є те, що вони утворюють не всі форми словозміни:
- у дійсному способі мають одну форму 3-ої особи теперішнього часу (вечоріє) і майбутнього (буде вечоріти, вечорітиме);
- в умовному способі мають форму середнього роду (вечоріло б).
У реченні безособові дієслова виступають присудком, при якому не може бути підмета (Пощастило як ніколи; Дихалося все легше і легше). Такі речення називаються безособовими.
Безособового значення можуть набувати і деякі безособові дієслова 3-ої особи однини або середнього роду (морозить, віє; загуло, повіяло).
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ДІЄСЛІВ
- Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
- Знайдіть початкову (неозначену) форму.
- Визначте розряд за значенням: перехідне чи неперехідне..
- Визначте морфологічні ознаки: вид, спосіб, час, особа (або рід) і число.
- Дієвідміна.
- Визначте синтаксичну роль слова.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).