Українська мова — це мова українського народу, одна з істотних ознак нації, яка виконує об’єднувальну функцію для всіх етнічних українців незалежно від місця їхнього проживання, виступає засобом спілкування між ними, насамперед, звичайно, в Україні. Отже, поняття „українська мова” означає назву засобу комунікації (спілкування), а також найменування об’єкту наукових досліджень і відповідної навчальної дисципліни. Це поняття охоплює всі різновиди мови, що ними користуються люди: діалекти, говори, говірки, жаргони, арго, сленг, літературну мову тощо.- процес мислення (аналізувати, думати, розмірковувати);
- процес мовлення (радити, говорити, розмовляти);
- конкретну фізичну дію (йти, будувати, вчитися);
- переміщення у просторі (бігти, їхати, йти);
- сприйняття органами чуття (нюхати, бачити, чути);
- бажання (воліти, хотіти, бажати);
- стан, у якому перебуває особа або предмет (спати, стояти, журитися);
- ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити, шанувати);
- зміни (розквітати, старіти, молодіти).
ПЕРЕХІДНІ ТА НЕПЕРЕХІДНІ ДІЄСЛОВА
Предмет, на який спрямована дія, звичайно стоїть:
- у знахідному відмінку без прийменника (написати лист, намалювати портрет);
- у родовому відмінку:
- якщо перед дієсловом є заперечна частка не (не написати листа, не намалювати портрета);
- якщо дія переходить не на весь предмет, а лише на його частину (привезти піску, випити молока).
До неперехідних дієслів належать також всі дієслова з суфіксом -ся (-сь):
Ці дієслова виділяються в окремий розряд- зворотні дієслова.
Дієслово має такі морфологічні ознаки:
| дієвідмінювані | - дійсного- веде (вів, буде вести) |
| відмінювані | - дієприкметник |
| незмінювані | - неозначена форма дієслова (інфінітив): вести |
Дієслова доконаного виду утворюються із дієслів недоконаного виду за допомогою:
- префіксів (писати- написати, грати- зіграти);
- суфіксів (зітхати- зітхнути, кричати- крикнути);
- наголосу (розкидaти- розкuдати);
- чергування звуків: сидіти- сісти (и- і), скакати- скочити (к- ч);
- різних основ (ловити- піймати, брати- взяти).
Дієслову одного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Такі дієслова утворюють видові пари:
Одновидові дієслова - це дієслова, які можуть бути або лише доконаного, або лише недоконаного виду.
Умовний спосіб дієслова означає дію бажану або можливу за певних умов (полетіти б, казала б).
