Українська мова — це мова українського народу, одна з істотних ознак нації, яка виконує об’єднувальну функцію для всіх етнічних українців незалежно від місця їхнього проживання, виступає засобом спілкування між ними, насамперед, звичайно, в Україні. Отже, поняття „українська мова” означає назву засобу комунікації (спілкування), а також найменування об’єкту наукових досліджень і відповідної навчальної дисципліни. Це поняття охоплює всі різновиди мови, що ними користуються люди: діалекти, говори, говірки, жаргони, арго, сленг, літературну мову тощо.
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИСЛІВНИКА
У реченні прислівник пов’язується з дієсловом, а також з прикметником і, рідше, з іменником.
РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
ОЗНАЧАЛЬНІ ТА ОБСТАВИННІ ПРИСЛІВНИКИ
За значенням і роллю в реченні прислівники поділяються на означальні і обставинні.
якісно- означальні | добре, наполегливо, погано, пішки, бігом, верхи |
кількісно- означальні | мало, надвоє, тричі, занадто, трохи, дуже |
способу дії | навпочіпки, по-юнацькому, |
якісно-означальні | високо, наполегливо, лагідно |
кількісно-означальні | надвоє, мало, тричі, занадто |
способу дії | вдало, напам'ять, гарно |
прислівник | сміливо |
вищий ступінь | сміливіше, більш сміливо |
найвищий ступінь | найсміливіше, найбільш сміливо |
Вищий ступень порівняння прислівників має просту і складену форми:
- проста форма утворюється за допомогою суфіксів -ше та -іше (складно® складніше, тепло® тепліше);
- складена- додаванням до прислівника звичайного ступеня слів більш, менш (більш важливо, менш рішуче).
Найвищий ступінь порівняння прислівників також має просту і складену форми:
- проста форма твориться за допомогою префікса най- (довше- найдовше, глибше- найглибше);
- складена- додаванням слів найбільш, найменш (найбільш важливо, найменш цікаво).
часу | віддавна, понині, зранку |
місця | праворуч, вниз, здалека |
мети | навмисне, наперекір, напоказ |
причини | згарячу, зозла, спересердя |
Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?
ПЕРВИННІ ТА ВТОРИННІ ПРИСЛІВНИКИ
За походженням прислівники поділяються на первинні та вторинні:
- прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди);
- часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім);
- причини (тому, чому);
- способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак).
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ПРИСЛІВНИКІВ
- Запишіть слово. Визначте частину мови слова.
- Визначте розряд за значенням: означальний чи обставинний.
- Визначте ступінь порівняння (якщо є).
- Визначте синтаксичну роль.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).