Українська мова — це мова українського народу, одна з істотних ознак нації, яка виконує об’єднувальну функцію для всіх етнічних українців незалежно від місця їхнього проживання, виступає засобом спілкування між ними, насамперед, звичайно, в Україні. Отже, поняття „українська мова” означає назву засобу комунікації (спілкування), а також найменування об’єкту наукових досліджень і відповідної навчальної дисципліни. Це поняття охоплює всі різновиди мови, що ними користуються люди: діалекти, говори, говірки, жаргони, арго, сленг, літературну мову тощо.Звуки мови ми вимовляємо і чуємо. На письмі звуки позначаються буквами.
Букви - це умовні знаки, за допомогою яких на письмі передаються звуки.
Букви в алфавіті мають такі назви:
За начертанням розділяють такі букви:
- великі (заглавні, прописні- В, Ж, З, К) і малі (рядкові- в, ж, з, к);
- друковані (Б, б, Г, р) і писані (Б, б, Г, р).
Фонетичний алфавіт - система букв та додаткових знаків, за допомогою яких записується жива мова.
В українському мовознавстві використовують такі знаки:
Основні правила запису фонетичних транскрипцій:
- м'який знак та букви я, ю, є, ї у транскрипції не вживаються;
- кожному звуку відповідає окрема буква транскрипції (інколи разом з допоміжними позначками);
- у кожному слові, що записується у вигляді фонетичної транскрипції, якщо у нього більше ніж один склад, позначається наголос;
- у транскрипції не вживаються великі букви; всі слова пишуться з малої букви.
Більшість букв позначає один звук.
Але буква може передавати і два звуки, напр.:
Букви я, ю, є можуть передавати по одному звуку.
Джерело : http://ukr-mova.at.ua/index/fonetika/0-5
